«Адже ви такі класні», «Я люблю всіх жінок у бізнесі!», «Та вам, дівчата, нічого не треба доводити, правда», «Ми вас дуже поважаємо» – хто з нас, жінок, які мають власний бізнес та/або займають високі посади, не чув таких фраз від хлопців… Панове, може, пора покласти край зверхньому тону досвідчених колег, які дивляться на жінок, як на вічно випробовуваних!
Я багато років займаюся своєю справою. Простіше кажучи. Від першої роботи в моїй улюбленій школі, коли я ще жила в Києві, через молодшого трейдера вже в Польщі, юриста в міністерстві, власної юридичної фірми, президента Товариства друзів України, володіння та управління власними компаніями, а потім державною компанією. Потім історія повернулася на круги своя, і я стала Директором правління найбільшої державною компанією в Україні. Сьогодні я продовжую керувати компанією, фондом і є Заступником голови правління Польсько-Української Господарчої Палати.
І? І я все ще чую речення, подібні до тих, що я процитувала вище. Я все ще бачу нуль жінок на панелях конференцій. Досі «домовлятися» про включення тем про жінок до порядку денного мають джентльмени.
Саме тому, деякий час тому, моє «робити свою справу» дещо змінило вираз. Важливо відверто говорити про те, що бізнес має стать, тому що ми робимо багато речей по-різному, і це дуже добре. І що в багатьох завданнях ми повинні доповнювати один одного, а не доводити собі, хто кращий.
Як наслідок, моя участь у жіночому підприємництві зростає з кожним роком. Багатьом із нас бракує впевненості в собі, притаманної статистичним чоловікам. Нас охоплює перфекціонізм, ми думаємо, що маємо довести, на що здатні, збираючи сертифікати про підвищення кваліфікації, навчання, переживаємо кожну невдачу чи навіть спотикання так, ніби це кінець світу. Ми беремо на себе забагато, бо, зрештою, наші соціальні ролі є священними, а поєднувати їх з кар’єрою – це мультиробота.
Для мене сестринство, як і братство для багатьох чоловіків, виконує дивовижну роботу. Наші зв’язки можуть перевернути гори. Мені не вистачило б і 10 постів, щоб перерахувати ситуації, коли сила жінок підтримувала мене у прийнятті рішень, вирішувала проблеми для багатьох. Дозвольте мені згадати одну: Жіноча мережа при Амбасаді підприємництва, яку тоді очолювала Уршуля Ціолешинська.
Коли я відчула в Україні, що не можна пробити стелю, я заснувала там у 2016 році Міжнародну Амбасаду Жінок-Підприємниць разом із спорідненою організацією. Я й досі є її керівником, і завдяки видатним жінкам-підприємницям та їхній силі ми вже працюємо у більш ніж 35 країнах світу!
Нам, жінкам, потрібно говорити про себе. Про наші права, наші виклики, наше сьогодення і наше майбутнє. Про нашу роль у ВІДБУДОВІ УКРАЇНИ, сила якої є також нашим сенсом існування”.
ВЕРОНІКА МАРЧУК
м. Свіноуйсьце, Польща
Baltic Business Forum, 22 травня 2024 p.